Мне подарили

 
06:07 19.06.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

19 червня: це цікаво знати

«Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага»
Григорій Сковорода

За щоденним церковним календарем 19 червня вшановують преподобного Віссаріона, преподобного Іларіона, святителя Іону, преподобного Паїсія, преподобного Іону, преподобних мучениць дів Архелаю, Феклу і Сусанну.

У селян зазвичай розпочинався розпал прополки. З цього приводу є приказка: «Прийшов Іларіон — дурну траву із поля вон». Наші пращури в цей поспостерігали за комахами: якщо жуки літають вечором, можна розраховувати на хорошу погоду.

Іменинниками 19 червня є:
Іларіон, Сусанна, Віссаріон, Фекла.

19 червня народились:

1867 — Євген Купчинський, український композитор, віртуоз-цитрист, диригент.

1928 — Євген Шерстобитов, український кінорежисер і сценарист. На кіностудії імені О.Довженка поставив фільми «Туманність Андромеди», «Юнга зі шхуни «Колумб» та ін.

Чи знаєте ви, що:

Омар – тварина, яка не старіє

У той час як люди і більшість тварин старіють, наше тіло перестає працювати належним чином: ми слабшаємо, втрачаємо репродуктивну здатність, з’являються зморшки та інші неприємності, такі тварини як омари володіють самовідновлювальним ДНК, що в принципі означає, що вони могли б жити вічно, якщо б їх так часто не виловлювали і не з’їдали, або якби вони не вмирали від хвороб і нещасних випадків.

Фермент, який має назву тіломераза, відновлює ДНК омара, дозволяючи йому жити не старіючи, і досягати величезних розмірів, як наприклад, рекордсмен Книги Рекордів Гіннеса, який важить більше 20 кг.

Цей фермент впливає на так звані «тіломери», які знаходяться на кінці хромосом і захищають хромосоми від зношування. Однак, кожен раз коли клітини діляться, тіломери скорочуються. З часом, тіломери стають дуже короткими, щоб захистити хромосоми і клітини втрачають здатність до поділу. Цей ефект вчені назвали Хейфліка. Фермент діє як розширення, відновлюючи довжину клітини і захищаючи їх.

Учені не виявили у омарів ознак старіння: ні втрати апетиту, ні змін в метаболізмі, ні зникнення репродуктивних здібностей, ні занепаду сил або здоров’я. І якщо омари і вмирають, то це, як правило, зовнішня причина.

На жаль, цей шлях до безсмертя абсолютно даремний для людей, так як у людей, клітини, які переходять межу Хейфліка, як правило, стають раковими. (З сайту cikave.org.ua)

«Рідна країна»

Метки: Календар
 
21:14 18.06.2018
Maks Murdock подарил подарок пользователю Анастасии Бузько
 
21:13 18.06.2018
 
20:22 18.06.2018
Виктор Старков подарил подарок пользователю Анастасии Бузько
Лето шлёт тебе подарок!
 
20:20 18.06.2018
 
19:15 18.06.2018
Виктор Старков подарил подарок пользователю Роману Маршалок
За удачу!
 
16:07 18.06.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Історія українця, який став одним із найкращих художників ХІХ століття

uaua.world

Його звикли називати російським художником, значно применшуючи вплив України. Це Ілля Рєпін.

Народився Рєпін у Харківській губернії і прожив на українських землях 20 років. Саме тут спочатку опанував акварель, а потім долучився до місцевої іконописної школи. Талант був очевидний, тож сім’я вирішує відправити сина до легендарної Академії мистецтв у Петербурзі. Так юнак з провінції стає її кращим випускником.

Після мандрів старою Європою, його тягне у рідне містечко Чугуїв. Тут пише портрети селян і ескізи для майбутніх робіт. Протягом усього життя Рєпін постійно повертатиметься до українських мотивів. Це й вечорниці, українські жінки і козаки. Останні прославлять художника особливо, а саме робота “Запорожці пишуть лист турецькому султану”.

Задум з’явився у 34 роки, а реалізувати вдалось тільки у 47. Художник ретельно підійшов до справи – вивчав козацьку зброю і одяг, постійно радився з українським істориком Яворницьким і ще довше шукав моделей. Вони тут непрості. Картину придбав імператор Олександр III за 35 тисяч рублів – просто гігантську суму.

Українські сліди бачимо й в іншій культовій роботі “Не чекали”. Якщо придивитися до картин на стіні, то помітимо портрет Шевченка. Рєпін любив вірші українського кобзаря. Коли вперше з’явилася ідея поставити йому в Києві пам’ятник, Рєпін запропонував одразу 4 проекти, плюс намалював його портрет.

Образ самого художника доповнювали його численні дивацтва. На вході до його дому висіла табличка “Прислуги немає. Знімайте пальта і калоші самі.” Посеред їдальні стояв круглий стіл з рухомою серцевиною, так щоб гості самостійно брали собі добавку, а не просили їм щось подати. А ще, будь-якої пори року художник спав при відчинених вікнах. У період лютих морозів прокидався з інеєм на ковдрі, але спокійно струшував його і бадьоро брався до роботи.

Не менше дивувала людей і скромність художника. Попри всі схвальні відгуки й величезні гонорари, сам Рєпін називав себе працелюбною посередністю.

В останні роки життя, коли художник вже жив у Фінляндії, він знову звернувся до теми України та запорозьких козаків.

Метки: Ілля Рєпін
 
11:32 18.06.2018
Maks Murdock подарил подарок пользователю Татьяне Ефремовой
 
11:32 18.06.2018
 
11:29 18.06.2018
Maks Murdock подарил подарок пользователю Роману Маршалок
 
11:29 18.06.2018
 
20:11 17.06.2018
Виктор Старков опубликовал запись

Теннисистка Бондаренко выиграла стартовый поединок на соревнованиях WTA в Бирмингеме

КИЕВ. 17 июня. УНН. Украинская теннисистка Екатерина Бондаренко вышла во второй раунд квалификации на турнире WTA Premier “Nature Valley Classic”, стартовавший в Бирмингеме (Великобритания), сообщает УНН со ссылкой на сайт Большого тенниса Украины.
Чуть больше часа понадобилось Бондаренко для победы над британкой Тарой Мур. В первом сете она выполнила три брейка, а во втором не смогла удержать преимущество (3:1). Мур вышла вперед 5:4, но затем три гейма подряд в свой актив записала наша теннисистка.
Примечательно, что следующей соперницей Украинский станет третья сеяная Бернарда Пера с США (WTA 68). В 2014 году американка обыграла Бондаренко в их первом матче на турнире ITF.
Добавим также, с основной сетки соревнований сразу начнут борьбу наши Элина Свитолина и Леся Цуренко.
*
Источник: УНН

Метки: новости, спорт
 
19:49 17.06.2018
Виктор Старков опубликовал запись в сообщество Планета Земля - наш дом.

Старожилы Якутии: Как жили потомки новгородских первопроходцев в Сибири

Русскоустьинцы - исчезающая народность Севера.

Русскоустьинцы — исчезающая народность Севера.

Русскоустьинцы – одна из исчезающих народностей Сибири. Это потомки новгородских мореплавателей, которые в конце XVI века отправились искать счастья в далекий и неизведанный край. Культура русскоустьинцев уникальна: здесь сохранились архаичные формы русского языка, а привычные нам традиции и обряды пережили серьезные трансформации. Например, во время свадьбы здесь ломают не каравай, а крыло лебедя, а в качестве деликатеса гостям подают костный жир из берцовой кости оленя.

Женщины из Русского Устья.

Женщины из Русского Устья.



Второе название русскоустьинцев – индигирщики. Произошло оно от названия реки Индигирка, в устье которой и обосновались первые поселенцы. Новгородцы бежали от преследований Ивана Грозного, они были умелыми мореплавателями и смогли добраться в этот отдаленный регион. Помимо мореходов, была еще одна группа, которая добиралась в Сибирь по земле. Часть современных жителей Русского Устья – потомки тобольских казаков.

Русскоустьинцы - охотники и рыболовы.

Русскоустьинцы — охотники и рыболовы.



Русские переселенцы перенимали у жителей Севера знания об обустройстве быта в тяжелых климатических условиях. Среднегодовая температура в этих местах не поднимается выше 15 градусов. Основной местный промысел – рыбная ловля и охота. Чтобы было удобнее добывать пропитание, русскоустьинцы строили два дома: один возле реки, где в теплое время года можно ловить рыбу, а второй – на противоположном (высоком) берегу, поближе к охотничьим угодьям.

Русскоустьинцы - потомки новгородцев.

Русскоустьинцы — потомки новгородцев.



Национальная одежда – платья, накидки из оленьих шкур, хорошо утепленные мехом, вместо ниток использовались оленьи сухожилия. Мужчины носили шаровары из оленьих лап, дундуки (рубахи из оленьих шкур), меховые ботинки. Женщины покрывали голову, платок или шаль завязывали по русскому обычаю.

Русскоустьинцы - исчезающая народность Севера.

Русскоустьинцы — исчезающая народность Севера.



Из-за особенностей климата, земледелием здесь практически не занимались, потому календарная обрядность постепенно исчезала. Почиталось начало ледохода, поскольку с ним связывалось начало летней рыбалки. Рыба составляла основу рациона русскоустьинцев, ее ели сырой, копченой, фаршированной и даже – «кислой» (протухшей), также обязательно варили рыбную похлебку. Здесь даже готовили особый напиток, по цвету напоминающий кофе: муку обжаривали с рыбьим жиром и заливали эту смесь чаем.

Русскоустьинцы - исчезающая народность Севера.

Русскоустьинцы — исчезающая народность Севера.



Венчания проводились в Русском Устье крайне редко, поскольку священник наведывался в поселение не чаще пары раз в год. Для торжества запрягали нарядные нарты с собачьей упряжкой, помолвку скрепляли песцовыми шкурами, а на праздничный стол готовили рыбные угощения. Главным блюдом на столе обязательно был лебедь, во время праздника жених должен был разломать его крыло пополам.

Русскоустьинцы - исчезающая народность Севера.

Русскоустьинцы — исчезающая народность Севера.



Праздники у русскоустьинцев проходили с размахом. Они любили петь и танцевать, а еще – исполнять частушки и, бывало, устраивали настоящие баталии-экспромты, сочиняя шутливые стихотворения на ходу.

Девушки-сибирячки.

Девушки-сибирячки.

.
Источник: https://kulturologia.ru/

Метки: культура, люди, Сибирь, этнос
<< назад вперед >>
Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
RSS Natka
Войти